Про перебудову бізнесу під час війни, підтримку громад і динаміку податкових платежів компанії розповіла фінансова директорка Групи Метінвест Юлія Данкова в інтерв’ю dsnews.ua
У межах спецпроєкту «Податковий щит» видання розповідає про компанії, які попри всі виклики часу розвивають бізнес в Україні та роблять великі відрахування на користь держави, а отже – на українську армію, адже всі внутрішні фінансові ресурси йдуть на безпеку й оборону. Видання поговорило з Юлією Данковою, фінансовою директоркою Метінвесту – групи компаній, яка зазнала чи не найсуттєвіших втрат від бойових дій, але залишається в топі найбільших платників податків.
– Унаслідок війни зруйновано частину потужностей Групи Метінвест й ускладнено експорт металопродукції. Утім, Метінвест лишається одним із найбільших платників податків у країні. Як вдалося стабілізувати роботу? Чи поліпшується динаміка з виробництвом і продажами?
– Справді, внаслідок війни Метінвест втратив контроль над двома великими комбінатами в Маріуполі та призупинив виробництво в Авдіївці. Ці та інші виклики, які ми продовжуємо долати, змусили нас перебудувати бізнес, щоб вижити.
Насамперед ми забезпечили можливість своїм іноземним підприємствам діяти відокремлено, оскільки вертикально інтегровану структуру було порушено. Адже до війни маріупольські комбінати постачали на наші прокатні заводи за кордоном напівфабрикати, а з США в Україну йшов вугільний концентрат. Зараз активи Метінвесту в Італії, Великій Британії та США ведуть діяльність як самостійні підприємства. Вугільні шахти в США переорієнтували продаж продукції на внутрішній та експортні ринки, а прокатні заводи купують напівфабрикати на відкритому ринку.
Також ми подбали про співробітників, які забезпечують виробничий процес. Усі підприємства мають бомбосховища, укомплектовані для тривалого перебування людей. В укриттях є вода, їжа й ліки.
Чорноморські порти України, через які традиційно експортувалася сировина й металопродукція до Азії та Європи, заблоковані росіянами. Тому ми вибудували логістичні маршрути заново. Зараз постачаємо сировину до європейських країн залізницею, а морем відвантажуємо продукцію із восьми європейських портів у Польщі, Хорватії, Румунії. Увесь експорт металу компанія повністю переорієнтувала на європейський ринок.
Зараз потужності наших металургійних підприємств завантажені на 65-75%, а гірничо-збагачувальних комбінатів – на 35-40%. У I півріччі 2023 року Метінвест виробив понад 1 млн тонн сталі, 4,75 млн тонн залізорудного концентрату та понад 3 млн тонн вугільного концентрату.
– Щодо податкового навантаження, як воно змінилося проти довоєнних часів?
– 2021 рік був для Метінвесту дуже вдалим з погляду виробництва та фінансових показників. Тому ми змогли створити певний запас міцності, який допоміг компанії пережити перші місяці війни. Група у 2021 році перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні 52,7 млрд грн податків та зборів, зокрема майже 33 млрд грн податку на прибуток.
Звісно, нинішні обсяги податків далекі від довоєнних показників. Адже ми втратили маріупольські комбінати – а це майже 50% українського виробництва та експорту металу. Також призупинив роботу Авдіївський коксохімічний завод. До того ж вивезення залізорудної сировини надзвичайно ускладнює блокада портів. Це все відображається на податку на прибуток.
Водночас є певна позитивна динаміка щодо податку з доходів фізичних осіб. У III кварталі цього року компанія збільшила виплати на 12% проти попереднього кварталу. Це є наслідком того, що навіть в умовах війни Метінвест спромігся цього літа запровадити можливість отримати додаткову командну премію для працівників виробничих і ремонтних підприємств в Україні.
– Відомо, що експорт залізної руди з України суттєво скорочується. Яка при цьому динаміка рентних платежів Метінвесту?
– Через неможливість вивозити залізорудну сировину морем ми були змушені значно зменшити завантаження потужностей наших криворізьких ГЗК. Наразі експорт сировини здійснюється здебільшого через західні прикордонні переходи до споживачів в Європі та далі до європейських портів, але загальні обсяги експорту значно нижчі, ніж у довоєнний час.
Відстань до портів ЄС втричі більша за відстань до чорноморських портів України. А це означає здорожчання логістики в 4-6 разів проти довоєнних показників.
На цьому тлі динаміка рентних платежів знижується. Якщо у 2022 році Метінвест сплатив за користування надрами 3,2 млрд грн, то за 9 місяців цього року – 1,5 млрд грн. Зокрема, плата за видобуток залізної руди за січень-вересень 2023 р. становила 184 грн за тонну.
– Ваш бізнес пов'язаний із конкретними містами та громадами. На яку суму Група Метінвест поповнює місцеві бюджети? Чи користувалися ви податковими пільгами?
– Підприємства Метінвесту завжди дбали про громади, в яких працюють, і зараз ми продовжуємо це робити. Якщо раніше ми спрямовували кошти на соціальну інфраструктуру, освіту, спорт і культуру, то зараз підтримуємо армію, надаємо гуманітарну допомогу, та, звісно, опікуємося співробітниками й громадами.
Попри бойові дії ми змогли евакуювати з Маріуполя та Авдіївки понад 20 000 людей. Компанія підготувала для переселенців тимчасовий прихисток, забезпечувала харчами, продуктами першої потреби та ліками.
Зараз у нашому фокусі – фізична й психологічна реабілітація, реінтеграція в суспільство ветеранів, що повертаються з війни, а також перенавчання та працевлаштування.
Від початку повномасштабного вторгнення компанія відмовилася від податкових пільг, на які має право за законодавством, і сплачує податки в повному обсязі. Адже ми розуміємо, що ці кошти зараз потрібні, щоб виборювати перемогу. За 9 місяців цього року Метінвест поповнив бюджети шести міст присутності на понад 2 млрд грн. Зокрема, Кривий Ріг отримав 750 млн грн податків, Запоріжжя – 640 млн грн, Кам’янське – 524 млн грн, Покровськ – 242 млн грн, Авдіївка – 9 млн грн.
З перших днів війни ми допомагаємо силам оборони України стримувати росіян. Метінвест налагодив виробництво сталевих виробів для потреб фронту та став одним із найбільших серед приватного бізнесу країни донором українського війська. На підтримку держави та її громадян вже спрямовано майже 4 млрд грн, з яких 2 млрд грн – на потреби армії.
– Є позитивні новини, що Чорним морем почали перевозити не тільки зерно, а й металопродукцію. Чого очікувати українському ГМК у найближчому майбутньому?
– Після виходу з українських портів перших суден зі збіжжям і металом справді з'явився обережний оптимізм, що повноцінне відновлення експорту можливе. Наші військові та профільне міністерство довго працювали, щоб це могло статися. Але це ще не стабільний маршрут, ми не можемо на нього розраховувати. І держава разом із бізнесом має ще докласти великих зусиль для того, щоб цей тимчасовий коридор став повноцінним маршрутом.
Відновлення морського експорту особливо важливе для гірничої промисловості. До повномасштабного вторгнення росії в Україну основний обсяг експорту залізорудної сировини йшов морем до Китаю через порти «Чорноморськ», Одеський та «Південний» і лише 10% – до Європи. Тому немає іншого виходу, як відкривати ці порти. З відкриттям портів Чорного моря можна говорити про значне збільшення обсягів перевезень, але важливим чинником буде доступність і вартість флоту та портових потужностей.
Раніше Pokrovsk.news повідомляв, що в Покровському перинатальному центрі за підтримки Метінвесту створено відділення II етапу виходжування немовлят.
