Цього року проблема з мишами на Донеччині як ніколи масштабна. Ще влітку аномальне збільшення кількості гризунів на полях помітили аграрії області. На нашестя мишей на передовій скаржаться військовослужбовці. Про причини подібного явища та методи боротьби з гризунами дізнавалися журналісти ТК «Орбіта».

Завідуючий господарством Першотравневого старостинського округу Павло Ситник розповідає, що вдома за допомогою мишоловки з вересня вже спіймав понад 100 гризунів. В установах старостату використовуються різні методи боротьби із нашестям мишей та щурів.

«Використовуємо «Щурячу смерть», пакетики розкладаємо по кутах. Воно діє як задушливе. Мишам не вистачає повітря, вони виходять самі, і ми їх тоді викидаємо», – розповідає завгосп.

Військовослужбовці теж скаржаться на справжнє нашестя мишей. На передовій вони нині скрізь – у бліндажах та окопах. Масово нищать запаси продуктів, псують електроприлади, амуніцію та інше майно.

Директор Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Олександр Вінюков зазначає, що існують дві основні причини значного зростання популяції мишей та щурів. 

«Це тепла минулорічна зима, яка дозволила гризунам добре себе почувати і нормально перезимувати. І звісно, військові дії на території області, через які збільшилася кількість занедбаних полів. Це розсадники саме таких мишоподібних гризунів, які переходять до інших полів і далі – до населених пунктів», – розповідає Олександр Вінюков.

Неабияк переживають за врожай фермери, що сіють озимину. Бо гризуни починають харчуватися пшеницею, яка зараз накопичує цукор. Уже спостерігається, хоча й незначне, часткове випадіння рослин. Способи вирішення такої проблеми існують хімічний та біологічний. Олександр Вінюков є прихильником другого, адже він є більш ефективними.

«Використовують зерно, заражене бактеріями сальмонели. Вона викликає черевний тиф у цих гризунів і, заражаючи одну тварину, заражає колонію і може вплинути на чисельність. Від хімічного захисту помирає лише особина, яка з’їла приманку», – каже Олександр Вінюков.

За його словами, фермери планують приступити до боротьби з гризунами трохи пізніше, адже нині погодні умови не досить сприятливі. Найкраще це робити під час припинення вегетації, коли середня добова температура повітря буде утримуватися нижче 5 градусів Цельсія.

Гризуни не лише завдають істотної шкоди продуктам, але й переносять паразитів та досить серйозні інфекційні захворювання. Про це розповіла помічниця лікаря-епідеміолога Покровської районної філії  ДУ «Донецький обласний центр контролю та профілактики хвороб» Валентина Тимошевська.

«Якщо є гризуни, тобто миші або щури, то обов’язково є й блохи. Коли гризун гине, то через дві години блоха шукає собі нового годувальника. Блохи підіймаються з підвальних приміщень до перших, других поверхів, бувають скарги на те, що вони кусають людей – адже блохи шукають нового хазяїна, щоб харчуватися кров’ю», – розповідає Валентина Тимошевська.

Вона зазначає, що зменшенню чисельності гризунів сприяють регулярні дератизаційні заходи, проте заявки тільки-но починають надходити.

«Подати заяву щодо дератизації може старший будинку або директор ОСМД – і ми виконаємо ці роботи: є засоби, готові приманки. Вартість послуг з дератизації – 2 гривні без ПДВ за обробку одного квадратного метра», – повідомила Валентина Тимошевська.

Вона також зазначила, що в разі виявлення хоча б одного гризуна слід вживати заходи боротьби із ними негайно, адже вони вкрай швидко розмножуються.

Детальніше про боротьбу з гризунами – в сюжеті ТК «Орбіта».

Раніше повідомлялося, що в жовтні в Добропільскій громаді зафіксовано випадок сказу.