Генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков у великому інтерв’ю для проєкту FAQ talks розповів про основні аспекти життя найбільшої приватної компанії України й трансформацію її підприємств під час війни. Одна з головних тем була присвячена майбутньому «зеленому» переходу Європи, України та ролі Метінвесту в глобальних процесах декарбонізації металургії.
– Коли ми заглядаємо в майбутнє, завжди говоримо про «зелену» металургію. Були плани побудувати новий «зелений» завод у Маріуполі. Наскільки сьогодні актуальні ці плани? Що для Групи загалом означатиме декарбонізація?
– У «зеленій» металургії завжди є два боки. Один — це саме металургія. Це те, що ми говорили про Маріуполь, де можна побудувати новий електрометалургійний завод, змінити домни й конвертери на електрометалургію. Сьогодні ми розуміємо, що ця ідея просто не на часі, що теми щодо металургії в Маріуполі будемо розглядати після звільнення міста від окупантів.
Друга частина — це сировина, яку треба підготувати. І тут у Метінвесту є конкурентна перевага, адже запаси залізної руди, які ми видобуваємо, можна збагатити до досить високого вмісту заліза. І вже цю сировину можна перетворити на напівпродукт, який використовуватимуть електрометалургійні підприємства України або Європи. І це важливо для Європи, тому що там не вистачає таких напівфабрикатів. «Зелена» металургія — це шанс для України правильно інтегрувати власну економіку в економіку ЄС. Україна може стати першою частиною ланцюга «зеленої» металургії.
Потім наше виробництво можна переобладнати під використання водню і зробити взагалі безвуглецеву частину металургії. Цей проєкт зараз у нас в активній фазі. Так, ми поки не будуємо нових агрегатів, але ми інвестуємо в проєктні роботи, що ведуться для цих агрегатів, ми модернізуємо наше виробництво під цю технологію.
Тут можливий найшвидший стрибок. Під це нам потрібно буде знайти клієнтів, які будуть готові до довгострокових відносин. Або це будуть якісь європейські металурги, або ми самі можемо побудувати в Європі завод, який використовуватиме цю продукцію.
– Стати прикладом для інших європейців.
– В інвестиціях у DRI та водень досить великий мультиплікатор, тому що потрібна інфраструктура та електроенергія. Треба будувати нові «зелені» потужності електроенергії, яка може бути або відновлюваною, або декарбонізованою. Наприклад, той самий атом розвивати. Тобто тут є що робити самій державі, є куди спрямовувати зусилля. Це буде мультиплікатором для всієї економіки України.
– Якщо розвивати тему декарбонізації, наскільки критичним сьогодні для Групи є CBAM? Наскільки ми потребуємо відтермінування?
– CBAM ще не запрацював, тому ми ще в діалозі з Єврокомісію. Є деякі аспекти, в яких нам йдуть назустріч і дають або більші терміни, або деякі наші товари не потрапляють до першої черги CBAM. Ми продовжимо цю дискусію, вона залежатиме від інтеграції України в Європейський союз. Тому що найпростішою інтеграцією України була б інтеграція держави в європейську систему торгівлі викидами ETS. І тоді жодного CBAM не може бути. Тобто ми будемо працювати так, як працюють всі європейські металурги. І я думаю, що, найімовірніше, все піде цим шляхом. Це простіше, ніж робити CBAM, особливо для країни, що приєднується до Європейського союзу. Тоді вже краще приєднати її до системи торгівлі викидами.
– Якою ви бачите металургію? Можливо, зелені зони, роботизовані комплекси?
– По-перше, я вірю, що металургія існуватиме ще дуже довго, тому що сталь — це такий унікальний продукт. І виробництво цього продукту стандартизоване. Це досить важливо для ефективності виробництва. І тут ніщо не може зрівнятися зі сталлю — ні пластик, ні дерево, ні навіть алюміній.
Проте металургійне виробництво матиме зовсім не такий вигляд, як зараз. Він інший навіть у тих проєктах, які ми вже зараз опрацьовуємо. Наприклад, проєкт італійського заводу, який ми розробляємо. Це має бути максимально автоматизований завод. Там люди будуть не в цеху, а лише за пультами. Там буде залучений штучний інтелект. Це все теж приходить у металургію. Будемо рухатися в одному темпі з найбільш передовими галузями, які зараз використовують нові технології.
Зараз Європа, й Україна разом з Європою, планують перебудувати металургію на «зелену» металургію. Це означає, що ми можемо розпочати майже з чистого аркуша. Й намалювати там те, що нам подобається: зелені зони, штучний інтелект, автоматизоване виробництво, кава біля пульта. Так виглядатиме металургія майбутнього.
Раніше повідомлялося, що у Метінвесті розглядають можливість будівництва заводу в Італії, щоб завантажити українські гірничо-збагачувальні комбінати.
