29 травня Пленум Верховного Суду звернувся до Конституційного Суду України з проханням перевірити конституційність встановлених на час карантину обмежень прав і свобод громадян. Про це повідомляє прес-служба Верховного Суду.

«Верховний Суд з розумінням ставиться до ситуації в державі, що склалася у зв’язку з поширенням на території України COVID-19, та в цілому підтримує заходи, спрямовані на подолання зовнішніх і внутрішніх загроз безпеки та захист здоров’я громадян, які не суперечать Основному Закону України», – сказано в повідомленні.

Водночас окремі положення нормативно-правових актів Кабінету Міністрів та Верховної Ради щодо карантинних обмежень, на переконання Пленуму Верховного Суду, не відповідають Конституції України.

«Зокрема, передбачене Кабінетом Міністрів України здійснення протиепідемічних заходів, пов’язаних із самоізоляцією, обмежує право особи на свободу пересування. Також обмеження діяльності авіаперевізників, закриття пунктів пропуску через кордон прямо суперечать конституційним гарантіям. Цим порушується право осіб вільно залишати територію України, яке може бути обмежене лише законом, а не актами Уряду. Так само рішенням органу виконавчої влади не можна встановлювати обмеження права громадян на мирні зібрання», – зазначає Верховний Суд.

Згідно з  Конституцією України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Однак, на переконання Верховного Суду, установлені Урядом положення щодо самоізоляції осіб, які досягли 60 років, а також дозвіл одним суб’єктам господарювання працювати, а іншим – ні, суперечать цим гарантіям.

Крім того, як зазначає ВС, акти Кабінету Міністрів обмежують інші конституційні права, що можливо лише в умовах надзвичайного або воєнного стану: права на підприємницьку діяльність і на доступ до медичної допомоги.

Подання Пленуму ВС до Конституційного Суду також стосується окремих положень Закону №553-IX від 13 квітня про внесення змін до Державного бюджету на 2020 рік.

Зокрема, зміни передбачають, що до 1 січня 2021 року не застосовуються норми частини 1 статті 25 Бюджетного кодексу. «Цією частиною передбачено, що казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду, – пояснюють у ВС. – Прийняття зазначених змін призведе до невиконання рішень судів, що суперечить положенням ст. 129-1 Конституції України, відповідно до якої судове рішення є обов’язковим до виконання».

Водночас, на думку Пленуму Верховного Суду, Законом №553-IX, яким до завершення карантину обмежено заробітну плату та грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ, народних депутатів України, суддів, прокурорів та інших осіб, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, здійснено непропорційне втручання в майнові права цих осіб.

«Аналіз відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, свідчить про те, що це обмеження торкнеться лише 1% фактично працюючих державних службовців. При цьому аналіз спеціального законодавства, яким визначено рівень оплати праці, зокрема, членів КМУ, народних депутатів України, прокурорів, показує, що більшість працівників бюджетних установ та органів державної влади взагалі не зазнають негативних наслідків у питаннях матеріального забезпечення у зв’язку з прийняттям Закону № 553-IX. Отже, цим Законом здійснено непропорційне зменшення суддівської винагороди щодо матеріального забезпечення інших працівників бюджетних установ, а це, у свою чергу, порушує засади незалежності суддів», – сказано в повідомленні.

Пленум ВС попросив КСУ визнати провадження за цим поданням невідкладним і розглянути його в строк, який не перевищує один календарний місяць.