Найбагатша людина України Рінат Ахметов заперечує правомірність спроб називати його олігархом, оскільки нещодавно він відмовився від своїх давніх медійних інтересів, багато років не був депутатом парламенту, а його діловий партнер Вадим Новинський також склав політичний мандат. Далі слідує повний текст письмового інтерв'ю, яке він дав Corriere. 55-річний Ахметов володіє групою компаній «Систем Кепітал Менеджмент» (SCM), металургійним бізнесом «Метінвест» та донецьким футбольним клубом «Шахтар».
– Чи роблять ваші компанії та ви самі внесок у воєнні дії, можливо, завдяки роботі виробничих ліній Метінвесту?
– З першого дня воєнного вторгнення росії в нашу країну всі бізнеси SCM, а також мій Благодійний фонд і футбольний клуб «Шахтар» спрямували всі свої зусилля на допомогу Україні й українцям.
На сьогодні через свій Фонд я виділив на допомогу країні 100 млн євро. З них уже витрачені 90 млн євро.
Ми допомагаємо українській армії й силам ТРО. Там, де це можливо, ми працюємо для потреб фронту. Наші металургійні комбінати виробляють протитанкові їжаки, ми вже виготовили й передали безоплатно нашим бійцям 100 000 бронежилетів.
Ми також допомагаємо мирним людям, які постраждали від воєнної агресії росії; привозимо продукти, ліки, допомагаємо з евакуацією. Наші енергетики, часто ризикуючи власним життям, відновлюють світло та повертають мирне життя до українських міст і селищ.
Ми всі працюємо на перемогу України, зокрема, й на економічному фронті. Як найбільший приватний платник податків країни в першому півріччі 2022 року ми сплатили 1,2 млрд євро податків.
– Ви прийняли рішення піти з медіабізнесу в Україні, попри те, що інвестуєте в поширення медіа в Польщі. Чи можете ви розповісти нам, чому прийшло таке рішення?
– Це рішення спричинено тільки одним фактором – вступ у силу дискримінаційного закону про олігархів. Це вимушене, важке рішення, яке я прийняв із болем у серці. Ми почали розвивати медіабізнес у 2000 році й інвестували 1,5 млрд доларів. Канали «Україна» та «Україна 24» – беззастережні лідери українського телемовлення. Наша зоряна команда налічувала 4000 співробітників, які створили дійсно вільне, професійне й цікаве медіа. Після початку повномасштабної російської війни проти України й через короткий 6-місячний строк для продажу, який визначений законом, продати цей великий медіабізнес на ринкових умовах неможливо. А закон, який почав діяти та не був скасований, вимагав від мене позбутися медіаактивів. Тому я був вимушений відмовитися від усіх ліцензій на мовлення й передати їх державі, а також зупинити електронні та друковані медіа. Щодо розвитку медіа в Польщі й інших країнах – це рішення на цьому етапі не прийнято.
– Ви стурбовані тим, що Газпром може повністю припинити постачання в Україну, якщо постачання в ЄС також скоротяться майже до нуля? Як у такому разі Україна могла б забезпечити свої енергетичні потреби?
– Ми забезпечуємо енергетичну незалежність України, тому що ми є найбільшим приватним видобувником газу й вугілля. Зима буде складною. Усе, що залежить від нас, для забезпечення світла й тепла в будинках українців і закриття виробничих потреб в енергетичних ресурсах ми зробимо. Проблема енергетики має бути для української влади ключовим пріоритетом, оскільки це ще один важкий фронт. Підприємства СКМ не купують у Газпрому жодного кубометра газу, як не робить цього й Україна з 2015 року.
– Ви володієте чималими промисловими підприємствами на окупованих росією територіях. Чи можете ви сказати нам, які підприємства втратили і яка їхня вартість?
– Після початку широкомасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року наші підприємства, такі як Азовсталь, ММК ім. Ілліча, Авдієвський коксохім, Луганська ТЕС і ще десятки об'єктів промислової інфраструктури й зеленої енергетики, частково або повністю знищені чи вимушено виведені з експлуатації. Капіталізація цих об'єктів до початку війни становила десятки мільярдів доларів США. За відновною вартістю тільки оцінка втрат ММК ім. Ілліча й Азовсталі через російську агресію становить від 17 до 20 млрд доларів США. Через те, що війна триває, остаточна сума компенсації доки не визначена, але це десятки мільярдів доларів. Крім того, росія цинічно краде українське зерно й нашу сталь у Маріуполі. Загальна вартість готової продукції, сировини й напівфабрикатів, які розкрадає РФ, становить майже 1 млрд доларів.
– Чи плануєте ви позиватися до росії в міжнародному комерційному суді? Якщо так, то наскільки високою буде вимога?
– Мною вже поданий у ЄСПЧ перший позов проти росії. Остаточна сума буде визначена після додаткового оцінювання. Також ми ведемо процеси в міжнародних комерційних арбітражах проти росії щодо активів, які були викрадені росією внаслідок незаконної анексії Криму. Моя команда, до якої входять найкращі українські й іноземні юристи, використовуватиме всі можливі механізми в національних і міжнародних юридичних інститутах, щоби домогтися притягнення росії до відповідальності та відшкодування десятків мільярдів доларів збитків. Нелюдяна й несправедлива війна росії проти України поставила на світовий порядок денний ключове питання – спроможність, справедливість та ефективність світової юридичної системи, що була створена після Другої Світової війни, для покарання такого агресора як росія, відшкодування збитків й отримання репарацій у повному обсязі. Світ тримається на устрої, а устрій забезпечується невідворотністю покарання за його порушення. Для цього потрібно вдосконалити світовий устрій.
– У Брюсселі є розуміння, що кандидатський статус України має супроводжуватися деякими реформами – як посилення перевірок із боротьби з корупцією та відмиванням грошей, так і закон, який обмежить вплив олігархів на економічне й політичне життя країни. Чи вважаєте ви, що Україна готова до таких реформ і наразі саме відповідний час для їхнього проведення?
– Європейська комісія чітко визначила, що закон про олігархів має бути імплементовано відповідно до найкращих юридичних практик і згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії, до якої Україна звернулася ще минулого року, але, не дочекавшись її висновків, все-таки ввела закон у дію. Впевнений, що якби такий закон був в Італії або інших країнах вільного світу, то суди були б завалені справедливими позовами проти його положень. Статус кандидата в члени ЄС – це не просто шанс побудувати нову європейську країну, це – вимога українців створити вільну демократичну європейську країну без корупції, з ринковою економікою, справедливими й незалежними судами, свободою слова та дієвими інститутами влади. Це також шлях до реального позбавлення від олігархії. Ще одного шансу не буде. Історична відповідальність – реалізувати його зараз. Переконаний, що саме так і станеться.
– Наскільки економічно стійка Україна, якщо країна НЕ повертає собі території, які зараз перебувають під контролем росії?
– Втрати нашої країни величезні – понад одна п'ята території, половина ВВП, дефіцит бюджету 35%, третина металургії, 40% експорту зернових, об'єкти енергетики, порти, інфраструктура, а головне – 11 млн людей, які або поїхали за кордон, або перетворилися на внутрішньо переміщених осіб. Для відновлення економічного суверенітету ми однозначно маємо відновити територіальний суверенітет – повернути території, захоплені режимом путіна. Зараз наша економіка безпосередньо залежить від підтримки Заходу, за що я вдячний, зокрема, Італії.
– У Європі звучать заклики до України подумати щодо переговорів із припинення вогню, можливо, восени. Ви можете сказати, що така перспектива має сенс?
– Війна вбиває людей, нівечить їхні долі та знищує майбутнє. Я за встановлення миру на українських умовах – виведення всіх російських військ із території України й повернення під контроль України всіх наших територій. Росія, яка напала на Україну, на цьому етапі до такого не готова. Важливо усвідомити, що Україна бореться і за свою, і за вашу свободу. Отже, це наша спільна боротьба, яку ми зобов'язані виграти.
Інтерв'ю Ріната Ахметова для Corriere Della Sera.
