Починаючі з 1982 року, щороку 24 березня відмічається Всесвітній День боротьби з туберкульозом.
Це захворювання є найбільш небезпечною інфекційною хворобою, яка розповсюджена всюди. Особливість збудника цього захворювання в тому, що він має спору та дуже стійкий в навколишньому середовищі: не боїться холоду та впливу високих температур. Довгі роки зберігається в навколишньому середовищі: в пиляці, землі, снігу, льоді. При температурі -23 градуса мікобактерії живуть десятки років. У річках вони живуть до 5 місяців, у землі – до 2 місяців. Відомі випадки, коли у найдених єгипетських мумій, були ознаки туберкульозу кісток та виділили спору живої палички Коха. Але пряме сонячне проміння вбиває їх через 6 годин, при нагріванні до +85 градусів вони гинуть через 30 хвилин.
Шляхів передачі два: повітряно-крапельний та харчовий, зумовлений вживанням в їжу м’яса або молока хворих на туберкульоз тварин. Вражаються не тільки легені, але й нирки, кістки, мозок, лімфатичні вузли, кишківник та шкіра.
У м. Покровську на диспансерному обліку знаходиться 101 хворий. За 2020 р. виявили ще 32 хворих на туберкульоз, у кожного другого з них - деструктивна форма туберкульозу. На жаль, серед хворих були і діти. Одужали 14 хворих.
Коли народжується дитина, на 3 день життя їй роблять щеплення БЦЖ: вводять знерухомлені туберкульозні палички для того, щоб в організмі дитини утворилися антитіла до туберкульозної палички у випадку інфікування. Тоді збудник туберкульозу, у випадку потрапляння в організм людини, найчастіше не викликає захворювання, а вступає в мирні відносини з імунною системою, яка контролює його перебування в організмі. Мета цього щеплення – підготувати організм до зустрічі з мікобактерією туберкульозу. Лише 10% людей, хто мав щеплення, можуть в майбутньому захворіти на туберкульоз.
Хто ж входить до групи ризику:
- алкоголіки, наркомани, заядлі курці, безхатьки;
- люди, які тісно контактують з хворим на туберкульоз або доглядають за ним;
- онкологічні хворі та хворі на цукровий діабет;
- ВІЛ-інфіковані (відсутній імунітет);
- хворі на ревматизм, які приймають ліки, що знижують імунітет;
- ті, хто перебуває у стані хронічного стресу.
Довгий час туберкульоз протікає в організмі людини без особливих зовнішніх ознак. І лише тоді, коли ступінь зараження того чи іншого органу призведе до значних уражень, людина починає відчувати нездужання:
- підвищення температури тіла до 37,2 – 37,5 градусів;
- з’являється кашель, який триває 2-3 тижні;
- незрозуміле схуднення;
- людина сильно потіє, особливо вночі;
- слабкість;
- пізніше приєднується кровохаркання, біль за грудиною, задишка.
Методами підтвердження туберкульозу є аналіз мокротиння та рентген легень.
Якщо підозрюють туберкульоз інших органів, проводять комп’ютерну томографію, урографію нирок або біопсію ураженого органу. Стан імунної системи у дітей контролюють за допомогою реакції Манту (з 4 до 14 років), а з 15 років необхідно щороку робити флюорографію.
У Центрі ПМСД організовуються бригади у складі лікаря та медсестри, які після огляду дітей у школах проводять пробу Манту, щоб своєчасно охопити обстеженням всіх дітей.
Лікування туберкульозу в усьому світі продовжується 6 місяців (2 місяці у лікарні та 4 - амбулаторно). Хворий приймає 2 протитуберкульозні препарати та регулярно відвідує лікаря. Самолікування при цій хворобі неможливе!
Вдома ніяких додаткових заходів не потрібно, достатньо кожного дня мити підлогу та провітрювати приміщення. Хворий повинен мати свій посуд, рушник і знаходитися в окремій кімнаті. Туберкульозна паличка не любить чистоти, свіжого повітря та сонячного світла.
Якщо схема лікування з якоїсь причини перервалася, то захворювання переходить в мультирезистентну форму туберкульозу, яка лікується вже по іншій схемі 2,5-3 роки та іншими препаратами.
Туберкульоз – це захворювання, що лікується, і хворі на туберкульоз в Україні лікуються безкоштовно!
Інформацію надала лікар-методист КП «ЦПМСД» Валентина Іванівна Ліщенко