Дитина може відчути прояви насильства у родині або за межами домівки. Тому, аби захистити дитину від будь-яких форм насильства, кожен громадянин повинен бути небайдужим і повинен знати, куди можна звернутися у разі виявлення такої ситуації, пояснює Мінсоцполітики.

Насильством над дитиною вважається жорстоке поводження з дитиною - будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, а також будь-які незаконні угоди стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини.

Це все травмує дитячу психіку і навіть може призвести до фізичного каліцтва, негативні наслідки якого можуть бути безповоротними та залишитися на все життя. Для того, щоб захистити дитину від жорстокого поводження та покарати кривдників, необхідно чітко розуміти ключові прояви насильства та алгоритм дій у випадках жорстокого поводження або домашнього насильства щодо дитини:

  • Зробити кривднику зауваження. Якщо кривдник не відреагує на зауваження, за можливості, зняти все на камеру;
  • Якщо кривдник не відреагував на зауваження - викликати поліцію та стисло описати ситуацію;
  • Підійти до дитини та спокійно запитати про її самопочуття;
  • Якщо дитина потребує медичної допомоги, викликати швидку допомогу;

За необхідності зателефонуйте до відповідних служб.

Якщо Ви потребуєте консультації але ще не готові звернутися до поліції з даного питання, то можете зателефонувати на номери «гарячих ліній», де Вам нададуть консультації та роз’яснення:

  • 15-47 - урядова «гаряча лінія» для осіб, які постраждали від домашнього насильства;
  • 116-123 (з мобільного); 0 800 500 335 - національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації;
  • 116 111 (з мобільного); 0 800 500 225 - національна «гаряча лінія» для дітей та молоді;
  • 0 800 213 103 – «гаряча лінія» системи безоплатної правової допомоги.

Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Держава гарантує всім дітям рівний доступ до безоплатної правової допомоги для забезпечення захисту їхніх прав (стаття 3 Закону України «Про охорону дитинства»).