Олені та Денису Погрібнякам з Маріуполя довелося все починати з початку. Ще нещодавно співробітники успішних металургійних підприємств Метінвест, через війну вони втратили все і зараз вимушені будувати життя на новому місці.

Приїхавши до нашого регіону, подружжя знайшло роботу в компанії «МЕТІНВЕСТ ПОКРОВСЬКВУГІЛЛЯ». Зараз Денис та Олена отримують нові спеціальності у відділі навчання та розвитку персоналу шахтоуправління «ПОКРОВСЬКЕ». Від початку російського вторгнення відділ допоміг працевлаштуватися 25 жителям Донеччини, які втратили роботу, зокрема маріупольцям.

У щойно відремонтованому навчальному класі Олена Погрібняк згадує своє 24 лютого, що назавжди змінило життя.

«Я працювала на «Азовсталі», – розповідає Олена. – Остання зміна якраз була нічною. І вночі розпочали стріляти – о п’ятій ранку ми почули перші вибухи на лівому березі».

Більше на заводі Олена вже не була – разом з дітьми та чоловіком тижнями ховалася від бомбардувань у підвалах.

«Було не те що страшно вийти – неможливо було навіть поїсти, нагріти води, настільки часто відбувалися бомбардування. Поблизу нашої 9-поверхівки знаходиться порт, часто траплялись прильоти. У нас повилітали вікна, знесло балкон», – згадує Денис Погрібняк.

Подружжя вирішило залишити місто. Для цього їм довелося пройти 40 кілометрів – пішки разом з дітьми. Останній шлях по Маріуполю вони не забудуть ніколи.

«Лежало багато загиблих людей. На виїзді з самого Маріуполя, переважно з правого боку, знаходились міни – багато великих круглих протитанкових мін. Також було багато розбитої техніки», – розповідає Денис.

У довоєнному житті він був монтажником-висотником на металургійному комбінаті імені Ілліча в Маріуполі. Зараз, після всього пережитого, подружжя зможе знов працювати та заробляти в шахтоуправлінні «ПОКРОВСЬКЕ».

«Взяли без проблем – мене монтажником на поверхню, дружину – мотористом вентиляційних установок», – розповідає Денис Погрібняк.

Навчання новим шахтним професіям триває вже другий день, а до кінця травня подружжя почне працювати. Жінка каже, що всі місяці простою вона як співробітниця компанії Метінвест отримувала дві третини свого довоєнного заробітку. А в Центрі кар’єри компанії їй з чоловіком без проблем допомогли знайти роботу в Покровську.

Після пережитого подружжя стало по-іншому дивитися на багато речей. Тепер вони знають, що головне – це життя близьких. А серед важливих речей – можливість працювати та отримувати гідну зарплату.