Значна частина великих підприємств України припадала саме на Донеччину – зараз більшість з них зупинилися

Донеччина завжди була відома своїми підприємствами: там розвивалися металургія, видобуток вугілля, машинобудування, хімічна промисловість. Вже з початком російської агресії у 2014 році Україна втратила частину виробництв, що залишились на окупованих територіях. Повномасштабна війна тільки збільшила збитки – зруйновано металургійні гіганти у Маріуполі, постраждав Авдіївський коксохім, зупинився видобуток солі на найбільшому у Європі підприємстві цієї галузі.

Наскільки постраждала українська економіка, які підприємства продовжують працювати, та які сфери будуть розвиватися найбільше після війни? Донбас24 зібрав цікаві дані та думки експертів.

Промисловість зазнала мільярдних збитків

У звіті проєкту «Росія заплатить» сказано, що станом на 1 вересня загальні прямі збитки активів підприємств оцінюються у 9,9 млрд доларів. Загалом від початку війни пошкоджено або зруйновано щонайменше 412 підприємств. І найбільше постраждала саме Донецька область.

«В розрізі регіонів найбільше постраждала Донецька область, на неї припадає майже половина загальної суми прямих втрат підприємств. В розрізі галузей – металургія. Зокрема, зруйновано два підприємства, які є найбільшими в переліку пошкоджених та зруйнованих – Азовсталь та ММК ім. Ілліча», – зазначають у звіті.

Також додається список підприємств, які зазнали найбільших збитків. Так, меткомбінат імені Ілліча зазнав збитків на 2 030 млрд доларів, Азовсталь – 1 549 млрд доларів, Авдіївський коксохімічний завод – 147 млрд доларів, Новокраматорський машинобудівний завод – 100 млрд доларів, «Енергомашспецсталь», що знаходиться у Краматорську – 77 млрд доларів.

Зруйнована Азовсталь

Крім того, нещодавно у Донецькій ОВА зазначали: мінімальний розмір шкоди, завданий Донеччині станом на 1 червня – 26 млрд доларів. Попередній підрахунок збитків український уряд провів спільно з групою Світового банку та Європейської комісії.

«Окрім прямих збитків, є ще непрямі, пов’язані із порушенням економічних і виробничих ланцюгів, іміджевими втратами, додатковими витратами на війну тощо. Найбільше від російського вторгнення постраждав житловий фонд (40% від загального обсягу руйнації), транспорт (31%), торгівля і промисловість (10%), – зазначив голова Донецької ОВА Павло Кириленко. – Чверть усіх збитків, завданих Україні, припадає саме на нашу область. Відбудовувати Донеччину маємо за принципом «краще, ніж було».

Україна втратила значну частку ВВП

Український політолог Володимир Фесенко в ексклюзивному коментарі для Донбас24 підкреслив, що втрати дійсно дуже великі. І вони починаються ще з 2014 року.

«По-перше, це два великих металургійних комбінати – імені Ілліча та Азовсталь у Маріуполі. Внаслідок їх руйнування ми втратили значну частину металургійного експорту. Крім того, Україна залишилася без маріупольського порту, який теж був важливим для експорту, – зазначає Володимир Фесенко. – Авдіївка хоч і під контролем України, але коксохім також фактично зупинився. Також це підприємства у Соледарі – «Артемсіль», виробництво шампанського. Якщо говорити про весь Донбас, не працюють також Лисичанский НПЗ, «Азот» у Сєвєродонецьку».

Маріупольський порт до війни

Значну частину промисловості Україна втратила ще вісім років тому. Це стосується і видобутку вугілля, і металургійної, і частини хімічної та машинобудівної галузей.

«Після 2014 року, коли Росія окупувала Крим та частину Донбасу, втрати оцінювали приблизно в 20% ВВП. Зараз, оскільки окупували ще частину Донбасу та південь України, думаю, можна додати ще до 10%», – говорить політолог.

Які підприємства працюють

Незважаючи на це, у тилових містах Донецької області працюють підприємства. Там для цього належні умови – є світло та вода, курсує міський транспорт, відновлюють теплопостачання. У Покровську продовжує свою діяльність «Метінвест Покровськвугілля».

Незважаючи на військовий стан, підприємство працює у повну силу, сплачує податки і планує навіть збільшити виробництво. Тому – шукає працівників. Зараз жителів Донеччини та всієї України запрошують на роботу на шахтоуправління «Покровське». Там потрібні гірники очисного забою (зарплата – 35-55 тис. грн), прохідники (32−45 тис. грн), машиністи гірничих виїмкових машин (35-53 тис. грн), машиністи підземних установок (20-28 тис. грн), гірники підземні (20-28 тис. грн), гірники підземні з ремонту гірничих виробок (21- 35 тис. грн) та електрослюсарі підземні (32-51 тис. грн).

Можливості для роботи та навчання

У важких умовах війни підприємство гарантує стабільну заробітну плату та медичне страхування. Крім того, фахівці, як працівники підприємства критичної інфраструктури, отримують бронювання та не підлягають призову. Також «Метінвест Покровськвугілля» пропонує роботу жителям інших регіонів – їм надають безкоштовне проживання у гуртожитках. Для комфорту фахівців їм пропонують самостійно обрати графік: стандартний або вахтовий, який передбачає місяць роботи та місяць відпочинку.

Є вакансії для початківців, які включають навчання професіям. Зокрема, це гірник підземний, машиніст підземних установок, машиніст електровозу підземний, машиніст електровозу, пробовідбірник, апаратник вуглезбагачення, машиніст установок збагачення, ваговик, електрослюсар з ремонту обладнання. Навчання всім спеціальностям безкоштовне.

На період війни також вводяться додаткові заходи безпеки – на підприємствах організовані бомбосховища, які укомплектовані водою та медикаментами.

Для працевлаштування можна звертатися у Центр Кар'єри Метінвест за номером 0800302400.

Видобуток вугілля не припиняється

Надії на відбудову

Чи стане Донеччина знову промисловим регіоном? Поки війна триває, говорити про відбудову зруйнованих підприємств рано, але після її закінчення та деокупації територій, частину з них можливо відновити. Так вважає Володимир Фесенко. Він зазначив, що певною мірою економіка Донбасу зміниться, але традиційні галузі, які були притаманні для цього регіону, будуть відновлені. Це металургія, вугільна промисловість, частина хімічної та машинобудування.

«Враховуючи технологічні ланцюжки, я думаю, що відновлення металургійного бізнесу точно відбудеться. Вугільну промисловість відновлять частково, бо щодо неї і раніше були дискусії – шахти надто глибокі, деякі з них були збитковими. НПЗ, думаю, варто відновити, «Азот» – можливо теж. Але все залежить від того, в якому стані залишаться підприємства. У деяких з них буде шанс провести суттєву модернізацію», – говорить експерт.

Фото з відкритих джерел