Покровськ тихо стогне під звуки прильотів і дзижчання ФПВ-дронів. Іноді повітря розриває гуркіт авіаційної бомби.
Немов зомбі, містом блукають понурі, виснажені люди. Єдиний транспорт — велосипед, а ті, хто залишився, намагаються не сходити з наїжджених стежок посеред вулиць, густо засипаних гострими уламками.
Спалені вщент багатоповерхівки, роздерті на шматки магазини, обсипані під’їзди, зіяючі діри в землі на місці приватних будинків, що подекуди ще димлять — усе це створює апокаліптичну картину.
У вмираючому місті досі залишаються люди. Багато стареньких, хворих, немічних — можливо, вже нікому не потрібних — опинилися в цьому пеклі наприкінці свого життєвого шляху. Ризикуючи щохвилини, команда «Білих Янголів» вивозить їх на велику землю.
Яким побачив Покровськ наприкінці травня 2025 року фотограф Анатолій Степанов, дивіться нижче.
