Минуло вже 4 місяці з моменту, коли більша частина жителів Мирноградської громади вимушено покинула рідне місто через активізацію бойових дій на Покровському напрямку. Протягом літа минулого року разом з мешканцями громади готувались до релокації і працівники органів місцевого самоврядування. Зокрема, міський відділ освіти, перед яким постало нелегке завдання евакуювати не лише педагогічні й учнівські колективи, а й майно зі шкіл і дитячих садочків. Упоратися з цим завданням було вкрай непросто. Утім, нова очільниця міського відділу освіти Юлія Кубрак гідно впоралася з усіма організаційними викликами.
Новий керівник і нові умови праці
Пані Юлія – досвідчений фахівець у педагогічній справі. Вона має значний адміністративний досвід, багато років очолювала колектив школи №4. Але нова посада, ще й в умовах активізації бойових дій, численних руйнувань, яких зазнали майже усі будівлі шкіл і дитсадків у громаді, буквально з першого дня вимагала максимально зважених, оперативних і навіть важких рішень.
Вже з вересня минулого року значна кількість працівників міського відділу освіти релокувалася у невелике місто Верхньодніпровськ, розташоване у Дніпропетровській області. Тут для потреб відділу освіти місцева громада виділила приміщення дитячого садка.
Нещодавно журналісти «Рідного міста» побували у Верхньодніпровську і скористалися можливістю на власні очі побачити, в яких умовах наразі працюють освітяни, й особисто поспілкувалися з Юлією Кубрак.
Цього дня нова очільниця міського відділу освіти проводила нараду з директорами дошкільних навчальних закладів. Наразі і перед вчителями мирноградських шкіл, і перед вихователями дитячих садочків стоїть непросте завдання продовжити освітній процес. Звісно, пріоритетне питання тут – міркування безпеки. Великі зміни відбулись у структурі та наповненості освітньої мережі Мирнограда.
– До релокації працівників освіти у громаді було 800, зараз лишається 547. З першого вересня 2024 року з 9 шкіл у нас продовжують роботу ЗОШ № 5, 8, 9, 10, опорний заклад і ліцей, – деталізує Юлія Анатоліївна. – На початок навчального року у закладах було 3157 дітей. Наразі вже 2943. Через зменшення контингенту вихованців відбулися зміни і в мережі дошкільних навчальних закладів. Із 11 дитсадочків лишились працювати 8. Призупинили свою діяльність ДНЗ № 1 «Зірочка», №11 «Росинка», що знаходиться у селищі Рівне, ДНЗ №10 «Теремок», який зруйновано. У садочках на початок вересня у нас перебувало 752 дитини.
Суттєве скорочення учнівського контингенту відбулося через те, що батьки оформлюють статус ВПО у громадах, куди вони перемістилися. А згідно з діючими вимогами законодавства, дитина має навчатися у школі тієї громади, де вона оформлена як ВПО.
– Але насправді ми одночасно спостерігаємо дві тенденції, – пояснює Юлія Анатоліївна. – З одного боку ми бачимо певне скорочення нашого контингенту вихованців. А з іншого відзначаємо, як діти повертаються до дистанційного формату навчання у наших освітніх закладах. Це відбувається тому, що у форматі очного навчання діти та батьки зіштовхуються із новими викликами. Зокрема, з необхідністю тривалого перебування в укриттях.
Крім цього, дитина, яка через бойові дії евакуюється зі свого міста, відчуває дискомфорт у новому середовищі. Багатьом дуже важко адаптуватися до нових учнівських колективів. У деяких з них ставляться з розумінням до викликів родин ВПО, в інших – можуть не приймати нових мешканців.
Пріоритет – збереження життя дітей
Одним з найбільших викликів, який постав перед освітянами минулого року, пані Юлія зазначає організацію евакуації з громади родин з дітьми. Після 10 серпня, коли ворог впритул підійшов до селища Гродівка, постало питання про безпосередню небезпеку для життя мирноградців через наближення фронту. Треба було рятувати дітей.
Освітяни активно спілкувалися з батьками, зверталися до них з проханням, щоб вони оперативно залишали територію Мирнограда. Це було непросто. Адже зазвичай батьки ще мали роботу на території громади. Складно було швидко знайти місце для евакуації родини. Але переважна більшість батьків свідомо поставилася до питання збереження життя і здоров’я власних дітей.
Процес евакуації координувала Мирноградська військова адміністрація, зокрема заступниця начальника ВА Тетяна Ситник. Вона надавала всебічну допомогу у вирішенні будь-яких питань, пов’язаних з евакуацією. Активно долучалися до роз’яснювальної роботи з батьками і працівники поліції. Спільні зусилля дали результат – вже за місяць дітей у громаді не було.
– 24/7 протягом місяця всі педагогічні працівники тримали на контролі місце перебування своїх учнів і вихованців, – розповідає пані Юлія. – Були створені гарячі лінії, куди батьки могли дзвонити у зручний для них час. Ми контролювали усі евакуаційні списки. За необхідності проводили розшуки. Педагоги та вихователі відповідально поставилися до вирішення проблем. Треба зазначити, що мирноградці виживають у будь-яких умовах. Ми здатні швидко мобілізувати свої сили й об’єднуватися. Завдяки цьому ми змогли максимально швидко евакуювати усіх дітей.
Родини займалися пошуком житла у більш безпечних регіонах. Тим, хто не мав фінансової спроможності орендувати житло, його за сприяння військової адміністрації надавали безкоштовно. Переважно у Царичанці Дніпропетровської області, у шелтерах у Кривому Розі, у Полтавській області.
На жаль, під час евакуації педагоги стикалися і з неприємними моментами. Так, було кілька випадків, коли батьки переховували дітей. Але завдяки цілеспрямованій роз’яснювальній роботі згодом усі вони прийшли до висновку, що дітей все ж таки треба вивозити.
Порятунок майна й організація освітнього простору
Юлія Кубрак вважає ще одним успішно подоланим викликом евакуацію майна з освітніх закладів. Упродовж квітня-серпня 2024 року освітяни вивезли з громади 11 ущент заповнених фур. Кожна містила 20 тонн обладнання та меблів. Керівництво Верхньодніпровської громади надало приміщення дитсадка, в якому згодом розмістилися і працівники відділу освіти, і вивезене майно. Саме сюди наразі доставляють нові підручники для потреб учнів Мирнограда. Адже реформа НУШ триває, освітні програми оновлюються. На евакуйованому службовому автомобілі фахівці відділу освіти доставляють підручники на пошту, звідки надсилають їх тим учням, у кого є потреба користуватися не електронними, а паперовими підручниками.
За рішенням Уряду наразі з безпекових міркувань в усіх освітніх закладах Донецької області навчання проходить дистанційно. Але Міністерство освіти націлює педагогів на те, щоб за можливості вони надавали перевагу офлайн навчанню.
Тому у Верхньодніпровську відділ освіти створив освітній простір. Його мета – максимально залучати дітей до офлайн-занять, аби подолати освітні втрати та максимально сприяти соціалізації дітей після років дистанційного навчання під час епідемії ковіду та повномасштабного вторгнення рф. Адже вкрай важливо, щоб діти хоча б іноді перебували серед своїх педагогів та однокласників. Саме з цих міркувань в освітньому просторі проводяться заняття з різних предметів як офлайн, так і у змішаному форматах. Звісно, користуються цією можливістю переважно ті діти Мирноградської громади, які мешкають у Дніпропетровській області. В освітньому просторі також регулярно проводяться масові заходи, розповсюджуються набори гуманітарної допомоги.
Чимало дітей з Мирнограда наразі живуть за кордоном. У країнах, де вони перебувають, вони зобов’язані навчатися у місцевих школах. Але якщо дитина прагне отримати документ про базову освіту українського зразка, то паралельно вона дистанційно навчається в українській школі. Такі діти мають опанувати лише певну кількість годин «українського компонента», який включає в себе українську мову та літературу, історію України, географію. У поточному навчальному році його тривалість з 20 годин на тиждень була скорочена у початковій школі до 6 годин, а для учнів 5-9 класів – до 9 годин.
Садочки і позашкілля теж працюють дистанційно
– Без дошкільної освіти, яка є базовою для шкільної освіти, неможливо уявити освітній процес, – каже Юлія Кубрак. – Як і педагоги шкіл, вихователі дитячих садків пристосувалися до нових умов роботи. На різних електронних платформах вони створили групи, де дистанційно проводять розвиваючі заняття. Кожен заклад обрав зручну для себе платформу та навчив батьків, як ними користуватися. Ми потурбувалися про те, щоб усе було максимально зручно і просто.
Заняття проводяться систематично у зручному форматі. Вихователі враховують зайнятість батьків, графік відключень світла. Є необхідний контроль за цим процесом з боку адміністрації закладів.
Звісно, значна частина батьків бажає, щоб дитина відвідувала дошкільний заклад офлайн. Але спроможності у батьків різні, умови проживання у всіх теж досить різні. Багато хто наразі перебрався до села, де, на жаль, рівень освітніх послуг і їх якість не дуже високі, як у Мирноградській громаді. А свідомі батьки прагнуть, щоб дитина мала не гірший рівень якості знань, ніж вона отримувала раніше.
Продовжують роботу в умовах релокації і педагоги Будинку творчості дітей та юнацтва. Вони проводять заняття дистанційно. Розглядають питання етнографічного, екологічного напрямів, готують науково-дослідні роботи у рамках Малої академії наук.
Працює також Міжшкільний ресурсний центр. Аби учні мирноградських шкіл мали можливість проходити виробничу практику за напрямами професійної підготовки, відділ освіти укладає договори із закладами у тих населених пунктах, де є максимальна сконцентрованість дітей нашої громади.
– Ми пишаємось нашими учнями, які, не зважаючи на дистанційне навчання, показують стабільно високі результати на різноманітних інтелектуальних конкурсах та олімпіадах всеукраїнського рівня, – говорить Юлія Кубрак. – Високі показники діти громади мають і за результатами виконання Національного мультипредметного тесту. Це забезпечує учням можливість навчатися у ВНЗ за рахунок бюджету.
Юлія Кубрак зазначає, що для неї пріоритет – зберегти педагогічні кадри. Бо освітяни наразі тримають свій фронт і не мають права на поразку.
– Ми максимально, попри усі виклики часу, намагаємось зберегти освіту Мирноградської громади. Є складнощі, але ми тримаємося. І у жодному разі не втрачаємо оптимізму. Бо у нас є стимул і віра в те, що усі наші зруйновані освітні заклади після перемоги будуть відбудовані. І ми за можливості активно долучимось до цього процесу. Адже наш Мирноград був, є і буде українським містом.
Максим Забєля
Фото автора та міського відділу освіти
Матеріал створено у межах проєкту «Підтримка професійної журналістики під час війни», який реалізується ГО «ІнтерньюзУкраїна».
