День добровольця відзначається в Україні 14 березня. Ця дата обрана не випадково. Саме у цей день 2014 року 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон Нові Петрівці для формування першого добровольчого батальйону. Потім до них приєдналися ще тисячі людей, які вирушили на Донбас.
У цей день Покровськ відвідав легендарний комбриг, Герой України, генерал-лейтенант Михайло Забродський, під командуванням якого були визволені Слов’янськ і Краматорськ, велися переможні бої за гору Карачун та було здійснено найдовший в історії сучасних війн рейд тилом ворога.
Як каже сам Михайло Забродський, зараз, коли його шлях йде добре знайомими територіями, він переживає дуже складні і зворушливі, близькі до особистого, почуття.
«Беззаперечно, змінилося багато чого: зовнішній вигляд населених пунктів, дороги, настрій людей, і взагалі атмосфера, – зазначив він. – З тим, що було в 2014-2015 роках, порівняти неможна. Той етап, коли вже більш-менш була стабілізована ситуація вздовж лінії зіткнення, але все ж існувала загроза для місцевого населення, теж починає відходити в минуле. Але є те, що можна побачити неозброєним оком – держава приділяє увагу цьому регіону. І знаковим є розуміння більшістю людей, що іншого шляху відстояти цей край немає. І всі ті надзвичайні кроки, які були здійснені навесні 2014 року і тривають донині, були вжиті для того, аби зберегти державність».
Зустрітися із генерал-лейтенантом, вшанувати подвиг своїх побратимів зібралися люди з різних куточків Донеччини, які у складний для України час підставили своє плече військовослужбовцям – добровольці та ветерани АТО/ООС.
«З самого початку у добровольчий рух прийшли ті люди, яким не було байдуже до майбутнього нашої держави, – каже доброволець зі Словянська, військовий капелан Геннадій. – Майже в усіх підрозділах були місцеві, з Донецької та Луганської областей. Я вважаю, що завдяки добровольцям в Україні зріс рівень патріотизму, адже ці люди пішли вперед і повели за собою інших, тобто були рушійною силою державності та самосприйняття українського народу».
«Добровольців на початку війни ніхто не організовував, кожен з них робив те, що вмів, – каже доброволець, військовий капелан Олександр. – Це були мотивовані громадяни, які виборювали державні кордони лише на почутті патріотизму. Я пішов добровольцем, тому що в мене є внутрішній стрижень, віра в Бога та любов до України».
Як зазначив Михайло Забродський, добровольці – це люди, які готові на самопожертву заради кращого майбутнього своєї держави.
«Мова йде не тільки про тих людей, які стали на захист держави із зброєю в руках, – підкресли генерал-лейтенант. – Є ті, хто нас підтримує. Є люди, які мають історію успіху в боротьбі – історію волонтерської та професійної діяльності, як у мешканки Донбасу Юлії Кузьменко. Вона боєць, який не відступить попри все, і пройде всі «кола пекла», аби захистити інтереси мешканців рідної землі».
