На Київщині спалювання сухої трави призвело до загибелі двох людей. 3 вересня в с.Бзов Баришівського району подружжя на власному подвір’ї палили суху траву та недогледіли за багаттям, через що вогонь перекинувся на господарчі споруди. Намагаючись власними силами впоратись із вогнем, чоловік і жінка зазнали опіків та були госпіталізовані. Не зважаючи на зусилля медиків, наступного дня постраждалі померли у лікарні.

Рятувальники ДПРЗ-9 нагадують, що внаслідок горіння однієї тонни рослинних залишків у повітря викидається майже 9 кг мікрочасточок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук. Окрім того, з димом у повітря потрапляють діоксини — одні з найотрутніших для людей речовин. На присадибних ділянках рослини нерідко обробляють пестицидами, які під час горіння листя чи трави вивільняються в повітря.

Ще однією небезпекою таких пожеж є шкода, завдана ними довкіллю, зокрема руйнація ґрунтового шару. Адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. За нормальних умов, коли листя перегниває, речовини, необхідні для розвитку рослин, повертаються в ґрунт. При згорянні ж утворюється зола. Незважаючи на загальноприйняту думку, зола є не найкращим добривом. Більше того, щорічне спалювання листя спричиняє виснаження ґрунту та, відповідно, зменшення врожайності.

Спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків без дозволу відповідних органів заборонене законодавством України. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення:

«Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього середовища або з порушенням умов такого дозволу — тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів громадян і на посадових осіб — від п’ятдесяти до сімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян» (ст. 77-1 КУпАП).