Служба пробації працює в Україні з 2015 року. Це система наглядових та соціально-виховних заходів, які ресоціалізують засуджену особу. У відділі пробації, що обслуговує колишній Добропільській район, сьогодні на обліку 144 засуджених. Здебільшого це ті, хто має випробувальний термін. Про це розповіла провідна інспекторка відділу №15 філії Центру пробації Валентина Борискова.
«Більш за все це крадіжки, злочини в сфері обігу наркотичних речовин, ДТП, шахрайство, також є за ухилення від мобілізації. Є навіть такі злочини, які людина вчинила з умисним наміром, а є з необережності», – розповіла Валентина Борискова.
Перевиховати засудженого або правопорушника інспекторам пробації допомагають міські ради, старостати, центр зайнятості, медичні та інші установи. Але перш за все має бути бажання самої людини змінюватись, і над цим теж працюють.
«Це проведення соціально-виховних бесід. Потім я можу перенаправити засудженого до громадської організації, де з ним поговорять ще більш детально. У центрі соціальних служб є психологи, які також можуть працювати з такими особами», – каже Валентина Борискова.
За її словами, для держави пробація має економічний ефект: утримання людини в місцях позбавлення волі набагато дорожче, ніж перебування на пробації. Залишаючись у суспільстві, особа працює та сплачує податки. Як зазначає Валентина Борискова, якщо раніше роботодавці взагалі не розглядали працевлаштування засуджених, то зараз ситуація змінилась.
«Вони ідуть на таких самих правах, як і особи, які не мають судимості. Зазвичай, якщо судимість пов’язана з крадіжкою, то роботодавець ще може подивитися. Але ці особи працюють, виховують дітей, волонтерять та живуть повноцінним життям», – розповіла Валентина Борискова.
Інспектори пробації здійснюють регулярний контроль за засудженими і паралельно допомагають їм вирішувати нагальні питання. Через службу проходить багато історій, і доволі часто вони мають щасливе завершення.
«Особа жіночої статі перебувала в нас на обліку і мала погану звичку. Ми її помістили в реабілітаційний центр, вона там не тільки виправилася, але й знайшла своє кохання, вони одружилися. Це було ще до військових дій, і вони переїжджали в інше місто, щоб будувати реабілітаційний центр і бути в ньому наставниками», – розповідає Валентина Борискова.
Позитивну тенденцію підтверджує і статистика. У довоєнні роки повторно потрапляли на облік служби пробації не більше 15 відсотків засуджених, інші все ж таки прагнуть перегорнути цю сторінку життя.
Детальніше – в сюжеті ТК «Орбіта».
