Волонтери Червоного Хреста завітали до Мирноградського реабілітаційного центру, аби вручити гуманітарну допомогу батькам діточок з особливими освітніми потребами.

«Це чергове надання гуманітарної допомоги населенню, яке залишилося проживати в містах, що знаходяться близько до лінії фронту, – зазначає голова Мирноградської міської організації Червоного Хреста Інна Борисова. – Зараз у місті залишилося 23 дитини з інвалідністю – відвідувачів реабілітаційного центру. І ми вирішили їх підтримати – сьогодні вони отримають продуктові набори від Всесвітньої продовольчої програми».

У кожному наборі – консерви та бісквіти. Усі розуміють, що саме солодощам діти зрадіють найбільше. З реабілітаційним центром Мирноградська організація Червоного Хреста співпрацює вже багато років. Тому тут знають потреби всіх, хто відвідує заклад.

З перших днів війни Червоному Хресту активно допомагає Молодь Метінвесту. Цього разу молодіжний лідер компанії «Метінвест Покровськвугілля» Андрій Заварзін привіз дітям солодощі.

«Метінвест є соціально відповідальним бізнесом, і Молодіжна організація «Метінвест Покровськвугілля» є продовжувачем цих традицій, – зазначає Андрій Заварзін. – Тому коли Червоний Хрест запропонував допомогти дитячому реабілітаційному центру, ми не могли залишитися осторонь. Допомогли доставити та зробили свій внесок – солодощі до чаю для діточок, які потребують підтримки».

Величезні пакунки з цукерками – це не просто смакова насолода, а ще й елемент навчання діточок з особливими потребами.

«У нас центр соціально-побутової реабілітації, до якої входить зокрема прийняття їжі, мистецтво сервірування столу, прийом гостей, влаштування свят, – каже директорка Мирноградського центру реабілітації осіб з інвалідністю Марина Луч. – Все це ми робимо, навіть не помічаючи, кожного дня – але дітей доводиться цьому навчати. Тому під час чаювання кожен нам розповість, для чого потрібні цукерки, а потім, звісно, їх з'їсть».

Поки в реабілітаційному центрі тривало заняття, дорослі приготували чай, аби пригостити присутніх. І пообіцяли, що цукерок діти з'їдять стільки, скільки захочуть.