Червоний Хрест регулярно допомагає громадам Донеччини, перш за все – прифронтовим містам. Як правило, громада надає свій вантажний транспорт. В нього складають все те, що потрібно  – і везуть до місця призначення. І так кожного дня.

В обумовленому  місці на допомогу чекають отримувачі. Цього разу це переселенці.

«Я маю інвалідність, – каже переселенець Ігор. – Зателефонували з соцзахисту – запросили отримати допомогу від Червоного Хреста, якої ми потребуємо».

Майже всі, хто сьогодні стоїть у черзі за допомогою, приїхали з Авдіївської або Очеретинської громад. У кожного свій біль, свої втрати. І повна відсутність розуміння, що робити далі.

«Дуже складно, – каже переселенка з Авдіївки Тетяна Іванівна. – Зараз я живу в гуртожитку. Хочеться додому, але нікуди повертатися. Може, хоч сюди не дійде війна».

«Банки зачинені, з грошима дуже складно, діти маленькі, – розповідає переселенка з Очеретиного Марина. – Тому ця допомога дуже своєчасна. Велике спасибі, що не залишають у біді».

Сергій, його дружина та діти стали переселенцями кілька днів тому. Вони приїхали з Першотравневого.

«Ця допомога суттєва, – каже Сергій. – Як жити далі, ще не вирішили. Поки залишаємось тут, а дали будемо дивитися. Роботи поки що немає».

Червоному Хресту активно допомагає Молодь Метінвесту. З перших днів війни молодіжний лідер компанії Метінвест Покровськвугілля Андрій Заварзін разом із колегами підключився до збору гуманітарної допомоги.

З людським горем Андрій стикається щодня. І всім, окрім теплих слів, дає фахові поради – де можна працевлаштуватися та отримувати гідну зарплату.

«Багато хто з тих, хто приїжджає, втратили все, включаючи роботу – а значить, зарплату та гроші на існування, – каже Андрій Заварзін. – Тому, коли ми спільно з Червоним Хрестом видаємо гуманітарну допомогу, то пропонуємо працевлаштування на підприємства Метінвест Покровськвугілля, особливо – в шахтоуправління «ПОКРОВСЬКЕ».

Усі гуманітарні набори для внутрішньо переміщених осіб були роздані. Представники Червоного Хреста свою місію виконали. На сьогодні – але далі обов'язково буде ще.