Понад два місяці загарбники невпинно б’ють з усіх видів зброї по Азовсталі. Але незламна фортеця українського фронту тримається завдяки стійким українським захисникам.
За їхніми спинами – не тільки останній клаптик вільної маріупольської землі. Вони захищають життя дітей, жінок і літніх людей, котрі знайшли прихисток у бомбосховищах комбінату. Скільки цивільних тут ховається від ворожої люті, достеменно невідомо. Однак за кожне життя наші воїни готові битися до останнього.
На жаль, запаси їжі закінчуються, а ситуація з обстрілами вже давно стала катастрофічною. Від ворожих бомб людей рятують лиш стіни укриттів Азовсталі й оборонці, що міцніші за сталь. І кожен із них – герой України. А Маріуполь – український, доки там є бодай один патріот зі зброєю в руках. Тепер завдяки звитязі наших лицарів увесь світ знає, що Азов – сталь.
