«Ми завжди перші на місці обстрілу, бо якщо при критичній кровотечі не надати допомогу протягом 2-3 хвилин – людина загине», - розповідає Олександр Савенко, керівник парамедиків.
Їх не зупиняють ані повторні прильоти, ані нерозірвані боєприпаси поруч, вони рятують поранених, дістають з-під завалів людей, допомагають травмованим тваринам. Сьогодні – друга річниця створення підрозділу поліцейських-парамедиків. Неймовірні історію порятунку людей – у матеріалі відділу комунікації поліції Донецької області.
Два роки безперервного ризику життям
Перші групи парамедиків були сформовані 7 березня 2022 року за наказом начальника поліції області Руслана Осипенка. На початку вони складалися зі співробітників тренінгового центру, які мали навички тактичної медицини. Надалі до них долучилися поліцейські з різних підрозділів – слідчі, дільничні, криміналісти тощо. Старшим було призначено начальника тренінгового центру Олександра Савенка.
Оскільки «швидка допомога» не виїжджала під час обстрілу, то місію порятунку людей взяла на себе поліція. Поряд з ДСНС та медиками правоохоронці стали надавати першу допомогу пораненим і в перший же день врятували у Покровську чоловіка з відірваною кінцівкою. На жаль, в лікарні він відмовився від переливання крові та помер.
Зараз у фронтовому регіоні працюють 10 екіпажів парамедиків, які є в кожному територіальному підрозділі поліції. Всі поліцейські пройшли спеціалізоване навчання від топових міжнародних інструкторів та мають відповідні сертифікати. Правоохоронці надають допомогу за алгоритмом MARCH.
З початку повномасштабного вторгнення парамедики здійснили понад 2000 бойових виїздів. Врятували майже 800 осіб, з них 8 дітей. Найменшому врятованому – 6 місяців.
«Кожен виклик – важкий. Але найстрашніше, коли страждають діти», - кажуть поліцейські.
«Одна іскра - і всі злетіли б у повітря»
6 січня, субота, росія вдарила ракетами С-300 по Покровському району. На місця прильотів виїхали одразу три групи парамедиків. Побігли до зруйнованих домівок, мешканців, які стояли на вулиці в стані шоку, та раптом почули якийсь гул. Виявилось, що з перебитої труби під тиском виривається газ. Одна іскра - і всі злетіли би в повітря.
«Ми попередили людей та кинулися до чоловіка із закривавленим обличчям, почали бинтувати, а він каже: «Це мій дім, там дружина та двоє дітей». На місці будинка була вирва. Ніколи не забуду його очі – він розумів, що його родини більше немає», - згадує керівник парамедиків. Від невтішного батька поліцейські дізналися, що ще в одній оселі під завалами можуть бути люди. Разом з рятувальниками почали розбирати уламки та почули голос. Через декілька годин вдалося дістати живого чоловіка – парамедики на руках віднесли його до «швидкої». Він єдиний зі всієї родини вижив. Тоді загинули 11 людей, з них 5 дітей.
Чотири години носили поранених
Ворог щодня завдає 10-20 ударів по населених пунктах, і на кожен обстріл прибувають парамедики. У них немає вихідних, а такмед-рюкзак – завжди під рукою, навіть коли сплять.
У ніч на 14 лютого парамедикиня Ірина Шушура з Селидового прокинулася від вибуху та поспішила на допомогу. Російська ракета влучила у 5-поверхівку. Разом з колегами поліціянтка рятувала постраждалих, серед яких була 16-річна дівчинка з пораненнями ноги й голови та хлопець, якого вибуховою хвилею викинуло з 5 на 1 поверх.
«Він зламав хребет. Ми надали йому допомогу та відтягнули – і вчасно: ще б п’ять хвилин, і його би придавило плитою. Разом з іншими постраждалими доставили чоловіка в Селидівську лікарню, а через годину росіяни скинули на медзаклад три ракети. Там було понад 100 людей», - розповідає Ірина Шушура.
Основні удари прийшлися на гінекологічне та дитяче відділення, а також котельню. Парамедикиня допомогла жінці-кочегару, що стікала кров’ю і в якої майже не було обличчя. А Олександр Савенко наклав турнікет молодій мамі, яка лежала на сходах. Жінка благала знайти її шестимісячну дитину – поліцейські заспокоїли поранену, що немовля врятував лікар.
«Трьох людей повернути до життя вже було неможливо. Вагітну на 8 місяці, на яку впала плита перекриття, та мати з маленьким сином – жінка прикрила собою дитину, але це не допомогло», - з болем згадує Олександр Савенко.
Протягом чотирьох годин, до ранку, парамедики разом з працівниками ДСНС та «швидкої допомоги» евакуювали пацієнтів до інших лікарень області.
«Було багато літніх людей, важкі з ампутаціями та під ШВЛ. Усі налякані, у відчаї. Стільки «швидких» ми ще не бачили. Наповнили людьми одну - під’їжджає наступна. Але впоралися», - зазначають парамедики.
Готові передавати досвід
Рятуючи цивільних, за час війни зазнали поранень четверо парамедиків. Так, Олександр Чівенков, який шукав людей на руїнах багатоквартирного будинку в Покровську, потрапив під повторний удар і сам опинився під завалом. Тільки коли почув оклик працівника ДСНС: «Є хто живий?», зрозумів, що вижив, вибрався з-під уламків і, контужений, продовжив надавати допомогу постраждалим.
Свій досвід порятунку громадян під час бойових дій парамедики передають іншим. Вони вже навчили всіх колег-поліцейських, 185 курсантів і 50 цивільних та готові ділитися знаннями зі всіма, хто цього потребує.
«Ми робимо все, щоб врятувати якомога більше життів. Усі ці два роки ми не самі: дякую за підтримку керівництву МВС та Нацполіції, військовим адміністраціям, українським і іноземним волонтерам і просто небайдужим людям. Разом переможемо», - зазначив Олександр Савенко.